-
1 мати
I ж ім.II дієсл.Мати Божа! виг. — my goodness!
1) to have; to possess; to have gotмати інтерв'ю з кимсь — to interview smb.
мати місце — to have a place; to take place, to occur, to happen
не мати ні друзів, ні рідні — to have neither kith nor kin
2) з інф. (бути повинним, змушеним) to must, to have to3)мати голову на плечах — to have one's head screwed on the right way, to know what is what
мати гострий язик — to have a glib ( sharp) tongue, to have one's tongue well oiled
мати значення — to matter, to be of importance ( consequence)
мати важливе значення — to be important, to be significant
це не має значення — it doesn't matter; it is of no importance
мати вагу — to be influential ( про особу); to carry weight ( про думку) ( consequence)
мати доступ — to have access (to)
мати звичку (до чого-небудь) — to be accustomed (to); to be in the habit (of), to be given (to)
мати зуб (на кого-небудь) — to have a grudge ( against), to be out to get smb.
мати можливість — to be in a position, to have the possibility ( opportunity) of (+ gerund), to have a ( good) chance
мати на увазі — to bear ( to have) in mind
я не мав на увазі — І did not mean this (that, it); it was not my intention (to)
мати на озброєнні — військ, to operate; to mount; to be armed with
мати претензії — to claim, to lay claim (to), to pretend (to), to aspire (to)
мати силу юр. — to be valid; ( від якоїсь дати) to come into force
мати смак (чого-небудь) — to taste (of)
мати смисл — to be not unreasonable, to make sense
мати тенденцію — to tend, to trend
мати щось проти когось — to have smth. against someone
мати юридичну дію — to enure, to inure, to operate
-
2 wont
1. nзвичай, звичка2. adj pred.що має звичку3. v (past wont; p.p. wont, wonted)1) мати звичку2) привчати (до чогось — to)* * *I n; іст.звичай, звичкаII a; predic; іст. III vapx. (wont; wont, wonted [-d])1) мати звичку2) (to) привчати (до чого-н.) -
3 practise
v1) тренуватися, практикуватися; займатися (чимсь)2) тренувати, навчати3) практикувати; займатися діяльністю професіонально4) здійснювати, застосовувати на практиці5) робити за звичкою, мати звичку6) займатися інтригами (підступами)practise on (upon) — зловживати (чимсь); скористатися (чимсь)
* * *['prʒktis]v1) тренуватися, вправлятися, практикуватися; тренувати, навчати2) практикувати, займатися ( якою-небудь) діяльністю професійно3) здійснювати, застосовувати на практиці4) (on, upon) користуватися, зловживати ( чим-небудь); грати на ( чому-небудь)6) займатися підступами, інтригами -
4 привычка
звичка, завичка, навичка, повичка, призвичайка, призвичаєння, налога до чого, (обыкновение) звичай. [Без звички і сорочку не випереш. Така звичка бісова (Мирн.). Відбивсь од міських завичок (Грінч.). Навичка до праці (Яворн.). У нього налога пити горілку]. Хорошая, дурная -вычка - добра (гарна), погана звичка, навичка, завичка. У него такая -вычка - у нього така звичка, навичка. Без -вычки - без навички (звички). По -вычке - з навички, з завички, за звичкою, (по обыкновению) звичаєм. Иметь -вычку - мати звичку. Усвоить -вычку - набратися звички, узяти звичку; узяти натуру. Это входит в его -вычки - у нього така звичка, такий звичай. Нарушить -вычку - зламати звичку. Оставить, бросить -вычку - (за)кинути звичку, кинутися звички. Войти в -вычку - статися, зробитися звичкою, звичаєм. Это вошло у него в -вычку - він звик до цього. -ка вторая природа - звичка - то друга натура, звичка - що вдача.* * *зви́чка; приви́чка; диал. звича́йка, призвича́йка, звик, -увойти́ в привы́чку — ста́ти зви́чкою, зроби́тися зви́чкою, ста́ти (зроби́тися) звича́йним
по привы́чке — за зви́чкою; ( по своему обыкновению) свої́м зви́чаєм и звича́єм
э́то в привы́чке люде́й — так веде́ться в люде́й, таки́й зви́ча́й у люде́й
-
5 use
In1) вживання, застосування; користування, використанняto make use of smth. — користуватися чимсь
2) мета, призначення3) користь, вигода; рація, сенс, смислI have no use for it — розм. це мені зовсім не потрібно
4) здатність користуватися (чимсь)5) право користуванняshe gave her friend the use of her library — вона надала приятельці право користуватися своєю бібліотекою
6) звичка, звичай7) ритуал церкви (єпархії)8) тех. заготовка, болванкаIIv1) уживати, користуватися, використовувати, застосовуватиto use one's brains — мізкувати, метикувати
to use language — розм. лаятися
3) використовувати у своїх інтересах4) витрачати, використовувати, споживати5) проводити, витрачати (час)6) поводитися, обходитися (з кимсь)to use smb. like a dog — поводитися з кимсь, як з собакою
7) привчати8) мати звичку (тільки в past)I used to see him often — я, бувало, часто відвідував його
use up — а) витрачати, використовувати; б) виснажувати, знесилювати
* * *I [juːs] n1) використання, застосуванняto make use of smth — використовувати що-н., користуватися чим-н.
to make use of smb 's name — посилатися на кого-н.
directions /instructions/ for use — правила вживання
2) ціль, призначенняa tool with several uses — інструмент, що використовується для різних цілей
3) користь, толк, вигода4) здатність користуватися (чим-н.); право користування5) звичка, звичайuse and wont — звичайна практика: use is second nature звичка - друга натура
6) цepк. ритуал; чин ( літургії)II [juːz] v1) використовувати, користуватися, застосовуватиto use one's brains /one's wits/ = — мізкувати
may I use your name — є чи можу я посилатися на васє; використовувати в своїх інтересах
3) споживати, витрачатиthey use a ton of coal in a month — вони щомісячно витрачають тону вугілля; витрачати, проводити ( час)
4) ставитися, поводитися (з ким-н.); ставитися (до кого-н.)to use smb well [ill] — поводитися з ким-н. добре [погано]
5) привчати6) (тк. в past [juːst] з інфінітивом іншого дієслова) мати в минулому звичку робити щось7) cл. вживати наркотики8) дiaл., cл. часто відвідувати ( людину або місце) -
6 habit
1. n1) звичка; звичайto fall into a habit — засвоїти звичку, призвичаїтися (до чогось)
2) характер; схильність; склад (розуму)3) будова тіла, конституція4) особливість, властивість, характерна риса5) одяг6) амазонка, жіночий костюм для верхової їзди (тж riding-habit)2. v1) одягати, наряджати2) населяти; жити (десь)* * *I [`hʒbit] n1) звичка; звичай2) склад, натура, характер; схильність; статура, комплекція4) cпeц. габітусII [`hʒbit] n1) одяг ( для спеціальних цілей); костюм; одіяння2) амазонка, дамський костюм для верхової їздиIII [`hʒbit] vодягати, облачати, наряджатиIV [`hʒbit] v; іст.населяти; жити ( де-небудь) -
7 wont
I n; іст.звичай, звичкаII a; predic; іст. III vapx. (wont; wont, wonted [-d])1) мати звичку2) (to) привчати (до чого-н.) -
8 reckon
v1) рахувати, підраховувати (тж reckon up)to learn to read, write and reckon — навчитися читати, писати й рахувати
2) нараховувати; підраховувати; підбивати підсумки3) розглядати, вважатиto reckon smb. as an enemy — вважати когось ворогом
4) зараховувати, відносити (до когось, чогось — in, among)5) думати, дотримуватися певної думки, гадати6) покладатися, розраховувати (на когось — on, upon)10) приписувати, ставити в провину11) вважатися істотним; бути важливим; мати цінністьreckon for — розраховувати на (щось); брати до уваги (щось); передбачати (щось)
reckon in — а) враховувати, брати до уваги; б) відносити до категорії; зараховувати до
reckon off — вираховувати; скидати з рахунку
reckon out — а) рахувати, перелічувати; підраховувати; б) відраховувати (гроші); розплачуватися
reckon up — оцінювати, давати оцінку
to reckon without one's host — дуже прорахуватися, помилитися в розрахунках
* * *v1) рахувати (особл. про себе), підраховувати ( reckon up); нараховувати; обчислювати; підраховувати, підбивати підсумок ( reckon up)2) ( часто as) розглядати, вважати; ( among) числити ( де-небудь), зараховувати (до кого-небудь, чого-небудь)3) aмep. думати, вважати; дотримуватися думки; мати на увазі4) (on, upon) покладатися, розраховувати (на кого-небудь, що-небудь)5) ( with) брати до уваги, рахуватися (з ким-небудь, чим-небудь); (with, without) взяти до уваги; враховувати6) ( with) розраховуватися, розплачуватися; розквитатися7) ( with) справлятися; стикатися, мати справу (з чим-небудь, ким-небудь)8) ( часто for) розраховувати ( на що-небудь); передбачати ( що-небудь)9) (in) включати, зараховувати10) вважатися істотним; бути важливим; мати цінність11) прост. мати звичку -
9 reckon
v1) рахувати (особл. про себе), підраховувати ( reckon up); нараховувати; обчислювати; підраховувати, підбивати підсумок ( reckon up)2) ( часто as) розглядати, вважати; ( among) числити ( де-небудь), зараховувати (до кого-небудь, чого-небудь)3) aмep. думати, вважати; дотримуватися думки; мати на увазі4) (on, upon) покладатися, розраховувати (на кого-небудь, що-небудь)5) ( with) брати до уваги, рахуватися (з ким-небудь, чим-небудь); (with, without) взяти до уваги; враховувати6) ( with) розраховуватися, розплачуватися; розквитатися7) ( with) справлятися; стикатися, мати справу (з чим-небудь, ким-небудь)8) ( часто for) розраховувати ( на що-небудь); передбачати ( що-небудь)9) (in) включати, зараховувати10) вважатися істотним; бути важливим; мати цінність11) прост. мати звичку -
10 generalize
v1. узагальнювати, робити загальні висновки2. надавати невизначеності; говорити невизначено/ загально- to be inclined to generalize on everything мати звичку говорити про все невизначено/ в загальних рисах- to generalize from facts узагальнювати/ робити загальні висновки на основі фактів/ даних -
11 put
1. n1) кидання, метання (каменя тощо)2) спорт. штовхання3) розм. поштовх; штовхан; ударput and call — ком. подвійний опцібн
2. v (past і p.p. put)1) класти, покласти; ставити, поставитиto put a thing in its right place — покласти (поставити) річ на своє місце
2) уставляти, укладати; усувати (in, into)3) додавати; підмішувати; усипатиto put sugar in (into) tea — сипати цукор у чай
4) розміщувати, розставляти, розташовувати5) ставити, призначати (на посаду)6) улаштовувати; поміщати, кластиto put smb. in hospital — покласти когось у лікарню
7) вносити, включатиto put into the field — спорт. включати до числа учасників змагання
8) піднести, прикласти, наблизити (to)9) прилаштовувати, припасовувати, пристосовувати10) мор. брати курс; вирушати11) пускати паростки; давати бруньки12) с.г. злучати13) бити рогами, битися, буцатися14) викладати, висловлювати, формулювати15) перекладати (на іншу мову)16) покласти (на музику)17) ставити (запитання)18) висувати, пропонувати, ставити на обговорення19) висловлювати (припущення)22) укладати, вносити, покластиto put money in (into) a bank — покласти гроші в банк
23) обкладати (податком)24) накладати (заборону)27) уткнути, устромити, всадити29) спорт. штовхати; метати; кидати30) засівати, засаджувати (рослиною)32) саджати, віддавати33) спрямовувати, примушувати робити34) приводити (у певний стан)to put to blush (тж to put to shame) — присоромити
to put to death — убити, стратити
to put to torture — піддавати катуванню, катувати
to put smb. to silence — примушувати когось замовкнути
to put smb. to trial — порушувати проти когось судову справу; подавати на когось у суд
to put smb. into a fright — налякати когось
to put smb. in an unpleasant position — поставити когось у прикре становище
to put smb. out of countenance — збентежити когось
to put smth. in(to) practice — здійснювати щось
put about — поширювати, робити широко відомим; пускати в обіг; змінювати напрям; повертатися; турбувати, сердити
put across — перевозити, переправляти; амер. успішно завершити якусь справу
put aside — відкладати; накопичувати; намагатися не помічати; викидати
put away — ховати, усувати; відкладати, прибирати; відмовлятися, позбуватися; кидати (звичку); убивати; відчалювати; розлучатися; закласти; загубити
put back — покласти на місце; поставити назад; перевести назад; гальмувати, затримувати; повертатися
put by — відкладати, приховувати; не брати до уваги
put down — опускати, класти (на землю); придушувати; примушувати замовкнути; усувати; знижувати (ціни); урізувати; записувати; знизитися, зробити посадку; збити (літак); поглиблювати; закривати (парасольку)
put forth — давати паростки, розпукуватися; напружувати; пускати в обіг; видавати
put forward — висувати, пропонувати; пересувати уперед
put in — уставляти, засовувати, устромляти; включати; призначати на посаду; висувати свою кандидатуру; претендувати; подавати (документ); проводити час (за чимсь); відпрацювати (певний строк); зупинятися; заходити у порт; провести (кудись)
put off — відкладати, відстрочувати; позбутися, здихатися; відмінити; заважати робити (щось); відкидати; відволікати; відчалювати; вирушати
to put off on a long journey — вирушати у далеку подорож; викликати огиду; знімати з себе, скидати (одяг); підсовувати, збувати
put on — надівати; прикидатися, удавати; ставити (на сцені)
to put on a new play — поставити нову п'єсу; додавати, збільшувати; спорт. прискорити біг; запускати, включати, надавати руху; з'єднувати (по телефону); переводити уперед (стрілки годинника)
to put out flags — вивісити прапори; витрачати; тушити, гасити
to put out the light — погасити світло; вивихнути; вибивати з колії; виводити з рівноваги; видавати, випускати (книги); віддавати
to put out one's washing — віддавати білизну в пральню; давати під відсотки (гроші); давати паростки; амер. вирушати, виходити в море
put out of — виганяти, виставляти; усувати
put over — відкладати; домогтися успіху; завоювати популярність
put through — виконати, здійснити; завершити, закінчити
to put through a combination — спорт. розіграти комбінацію
put together — з'єднувати, скріпляти; складати; компілювати
put them up! — розм. руки вгору!; будувати, зводити; підвищувати (ціни); виставляти (на огляд); висувати кандидатуру (на виборах); зупинятися
to put up at an inn — зупинятися в готелі; давати притулок, приймати; фінансувати, вкладати гроші; організовувати, влаштовувати
to put up a fight — затіяти бійку; терпіти, примирятися
I can put up with anything — я готовий стерпіти усе що завгодно; ставити (п'єсу); упаковувати; консервувати; подавати (петицію)
put upon — обдурювати, обманювати
to put a good face on it — удати, що нічого не сталося
to put a spoke in smb.'s wheel — вставляти палиці в колеса
to put heads together — зметикувати; зробити висновок
to put in a (good) word for smb. — замовити слівце за когось
to put it across smb. — обдурити когось; лаяти когось, усипати комусь
to put it up to smb. — амер. перекласти відповідальність на когось
to put one's finger on — розкривати, розпізнавати
to put right — полагодити, спрямувати на вірний шлях
to put smb. at his ease — заспокоїти когось
to put smb. in the picture — увести когось у курс справи
to put the law on smb. — амер. подавати на когось у суд
to put up a yarn — вигадувати історію, пустити плітку
put your hand no further than your sleeve will reach — присл. по своєму ліжку простягай ніжки
* * *I n1) кидок каменю або ваги з плеча; cпopт. штовхання2) eк. опціон на продаж, зворотна премія, угода зі зворотною премією3) дiaл. поштовх, ударII [put] v1) ( put)2) класти, ставити; покласти, поставити3) (in, into) вкладати, вставляти, класти, покласти; забирати4) (in, into) додавати, підмішувати, всипати5) ставити; поміщати, розміщати; віддавати, передавати; поміщати; ставити, призначати (на яку-небудь посаду, роботу); влаштовувати, віддавати ( до школи); поміщати ( у лікарню), розміщати ( біженців); поставити, зробити постановку6) вносити, включати ( put down)7) (to) прикласти; піднести; наблизити; підсунути8) (to) прилаштувати, пристосувати9) c-г. (to) злучати10) мop. плисти; відправлятися; брати курс11) cл. разг. тікати, утікати12) дiaл. пускати паростки; давати бруньки13) дiaл. буцати; буцатися14) викладати, виражати, висловлювати, формулювати (думки, зауваження); перекладати ( на іншу мову); класти ( на музику)15) задавати, ставити ( питання); висувати ( пропозицію); пропонувати ( резолюцію); ставити (питання, пропозицію) на обговорення; висловлювати ( припущення)16) ставити (знак, підпис)17) вкласти, помістити, внести ( гроші); ставити гроші, робити ставки ( на перегонах)18) призначати ( ціну); визначати (вартість, цінність); оцінювати що-небудь або кого-небудь; вираховати20) (on, upon) накладати ( вето); покладати ( надії); перекласти, звалити (провину, відповідальність)22) (on) ґрунтувати, базувати (рішення, висновок)23) приводити (у певне положення, стан)to put an end to smth — покласти кінець чому-небудь, покінчити з чим-небудь
24) cпopт. штовхати ( ядро)25) засівати, засаджувати ( якою-небудь культурою)27) гipн. підкочувати ( вагонетки)28) to put smb against smb настроювати кого-небудь проти кого-небудь; нацьковувати кого-небудь на кого-небудь29) to put smb out of smth виганяти кого-небудь звідки-небудь; видаляти, усувати кого-небудь звідки-небудь30) to put smb to /on/ smth спонукувати кого-небудь до яких-небудь дій, змушувати кого-небудь робити що-небудь; to put smb; smth to smth піддавати кого-небудь, що-небудь чому-небудьto put smb to trial — порушувати проти кого-небудь справу в суді
31) to put smb through smth змусити кого-небудь пройти через що-небудь; піддати кого-небудь чому-небудь32) to put smb in (to) a state, in a condition приводити кого-небудь у який-небудь стан, ставити кого-небудь у яке-небудь положенняto put smb into a fright — налякати кого-небудь; to put smb out of a state, out of a condition виводити кого-небудь з якого-небудь стану або положення
to put smb out of business — розорити, погубити кого-небудь
33) to put smth in (to) a state приводити що-небудь у який-небудь станto put smth into operation — увести в експлуатацію; to put smth out of a state виводити що-небудь з якого-небудь стану
34) to put smth in motion / in (to) action / приводити що-небудь у рух, у дію, пускати що-небудь у хід; to put smth in (to) practice /in (to) force, into life / вводити що-небудь в силу; здійснювати що-небудь35) to put smth in order / into shape / приводити що-небудь в порядок, упорядковувати; to put smb in (to) shape привести кого-небудь у ( відмінну) форму37) to put smb down for /as / smb вважати кого-небудь ким-небудь; приймати кого-небудь за кого-небудь іншого38) to put smb up to smth інструктувати кого-небудь по відношенню до чого-небудь; інформувати кого-небудь про що-небудь; спонукувати, підбурювати, підштовхувати кого-небудь до чого-небудь39)to put smb on to smth — сказати кому-небудь про що-небудь, підказати кому-небудь що-небудь; підучити, підмовити, підбити кого-небудь зробити що-небудь
40) to put smb on to smb рекомендувати кому-небудь кого-небудь; зв'язувати кого-небудь з ким-небудь41) to put smb off smth відмовляти кого-небудь від чого-небудьIII [pet] = putt I IV = putt II -
12 discard
In1) карт. скидання карт; скинута карта2) щось непотрібне (непридатне)3) тех. бракto throw into the discard — амер. викидати як непотріб
IIv1) карт. скидати (зносити) карту2) відкидати (як непотріб)3) відмовлятися4) звільняти* * *I n1) кapт. скидання ( карти); скинута карта; скинуті карти2) кocм. відділення4) тex. бракII v2) відкидати; відмовлятися; переставати використовувати3) звільняти, відмовляти від місця4) тex. бракувати, відбраковувати5) eк. списувати ( через непридатність); вiйcьк. знімати з озброєння -
13 use
I [juːs] n1) використання, застосуванняto make use of smth — використовувати що-н., користуватися чим-н.
to make use of smb 's name — посилатися на кого-н.
directions /instructions/ for use — правила вживання
2) ціль, призначенняa tool with several uses — інструмент, що використовується для різних цілей
3) користь, толк, вигода4) здатність користуватися (чим-н.); право користування5) звичка, звичайuse and wont — звичайна практика: use is second nature звичка - друга натура
6) цepк. ритуал; чин ( літургії)II [juːz] v1) використовувати, користуватися, застосовуватиto use one's brains /one's wits/ = — мізкувати
may I use your name — є чи можу я посилатися на васє; використовувати в своїх інтересах
3) споживати, витрачатиthey use a ton of coal in a month — вони щомісячно витрачають тону вугілля; витрачати, проводити ( час)
4) ставитися, поводитися (з ким-н.); ставитися (до кого-н.)to use smb well [ill] — поводитися з ким-н. добре [погано]
5) привчати6) (тк. в past [juːst] з інфінітивом іншого дієслова) мати в минулому звичку робити щось7) cл. вживати наркотики8) дiaл., cл. часто відвідувати ( людину або місце)
См. также в других словарях:
бігати — аю, аєш, недок. 1) Швидко пересуватися на ногах у різних напрямках. || перен. Поспішно ходити, маючи яку небудь роботу, який небудь клопіт; метушитися. || Мати звичку пересуватися бігом. || до кого чого, куди, перен. Часто відвідувати кого , що… … Український тлумачний словник
дряпатися — аюся, аєшся, недок. 1) Мати звичку, любити дряпати (див. дряпати I 1)). || Те саме, що дряпати I 1). || Піддаватися нанесенню подряпин. 2) Дряпати один одного. 3) Шкрябати по чому небудь, дертися кігтями, намагаючись проникнути кудись. 4) розм. З … Український тлумачний словник
клюватися — клює/ться, недок. 1) Мати звичку клювати (у 2 знач.). 2) Клювати один одного, битися дзьобами … Український тлумачний словник
кусатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Мати звичку (схильність) кусати (у 1 знач.). || перен. Завдавати болю, образи; уражати. 2) Кусати одне одного. 3) тільки 3 ос., перен., жарт. Коштувати надто дорого. || Бути недосяжним (про гроші) … Український тлумачний словник
убиратися — I (вбира/тися), а/юся, а/єшся, недок., убра/тися (вбра/тися), уберу/ся, убере/шся, док. 1) у що, до чого і без додатка.Одягатися взагалі або певним чином (відповідно до якоїсь події, якогось свята і т. ін.). || Одягатися гарно, наряджатися. ||… … Український тлумачний словник
хвицатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Битися задніми ногами (про копитних тварин); брикатися. || Мати звичку хвицати (у 1 знач.). || Хвицати один одного. 2) перен., розм. Виявляти норовистість; упиратися, пручатися, капризувати … Український тлумачний словник
кусатися — 1) (мати звичку, схильність кусати), кусати 2) (кусати один одного), гризтися 3) див. ображати 1) … Словник синонімів української мови